Методична робота

Ділова гра як універсальний метод навчання

Вступ

Комунікативний підхід до навчання іноземних мов є сьогодні методичним стандартом. Реалізація комунікативного підходу означає, що формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь відбувається шляхом і завдяки здійсненню учнів іноземної мовленнєвої діяльності, а процес навчання іноземної мови будується адекватно реальному процесу мовленнєвого спілкування.

Комунікативний підхід зумовлює цілі, принципи, зміст і методи навчання іноземних мов, а методи навчання в свою чергу, реалізуються в методичних прийомах. Одним з найбільш ефективних і доцільних прийомів під час роботи зі школярами її ступеня навчання (основна школа) є ділова гра, яка розглядається в цій роботі.

Актуальність дослідження

Досягти високого рівня комунікативної компетенції в англійській мові, не знаходячись серед її носіїв, - справа дуже важка. Тому важливим завданням вчителя є створення на уроці іноземної мови реальних і уявних ситуацій спілкування, використовуючи для цього різні методи роботи. Одним з таких методів є ділова гра.

Адже гра – простий і природний спосіб пізнання людиною навколишньої діяльності, найбільш доступний шлях до оволодіння знаннями, уміннями, навичками. Необхідність раціональної побудови, організації і застосування ігор у процесі навчання і виховання школярів засобами іноземної мови вимагає ретельного і детального вивчення.

Мета дослідження: розкрити значення ділової гри  на уроці іноземної мови не тільки як засобу оптимізації і стимуляції процесу навчання, але і як важливого аспекту психологічного комфорту й зняття розумової перенапруги учнів.

Завдання дослідження:

·        Обґрунтування необхідності застосування гри як прийому навчання іноземний мов у середній школі;

·        З'ясування вимог до ділової гри на уроці;

·        Розгляд структури, етапів,форм проведення ділових ігор, місця рольової гри на уроці в 5-9 класах середньої школи.

Об'єкт дослідження: вплив гри на процес навчання і формування знань, умінь, навичок.

Предмет дослідження: Ділова гра як засіб підвищення ефективності навчального процесу на уроках іноземної мови в 5-9 класах.

Методи дослідження: критичний аналіз літературних джерел, вивчення і узагальнення позитивного досвіду роботи вчителів у ході педагогічної практики, наукове спостереження, пробне навчання, розвідувальний методичний експеримент

Психолого-педагогічне обґрунтування доцільності використання ділових ігор на уроці іноземної мови в середній школі

Гра поряд із працею і навчанням – один з основних видів діяльності людини, дивний феномен нашого існування. Гра як феномен культури навчає,виховує, розвиває, соціалізує,розважає, дає відпочинок, вносячи в зміст довкілля нескінчені сюжети й теми. У грі виявляється характер дитини, її погляди на життя, її ідеали. Самі того не усвідомлюючи, діти в процесі гри наближаються до рішення складних життєвих проблем.

К.Д. Ушинський (1824 – 1871), автор теорії духовного розвитку дитини в грі, уперше висунув ідею про застосування гри  у загальній системі виховання, у справі підготовки дитини через гру до трудової діяльності. К.Д. Ушинський стверджував, що у грі поєднується одночасно прагнення, відчування й уявлення.

За визначенням, «гра – це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, у якому складається й удосконалюється самоврядування поводженням»

У людській практиці ділова гра виконує такі функції:

·        Розважальну(це основна функція гри – розважити, надихнути, розбудити інтерес);

·        Комунікативну, освоєння діалектики спілкування;

·        Самореалізації в грі як полігоні людської практики;

·        Терапевтична: подолання різних труднощів, що виникають в інших видах життєдіяльності;

·        Діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;

·        Функцію корекції: внесення позитивних змін у структуру особистісних показників;

·        Міжнаціональної комунікації: засвоєння єдиних для всіх людей соціально-культурних цінностей;

Ігри мають чотири головні риси:

·        Вільна розвивальна діяльність, що починається лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності (процедурне задоволення);

·        Творчий, значною мірою імпровізований. Дуже активний характер цієї діяльності («поле творчості»);

·        Емоційна піднесеність діяльності,емоційна напруга;

·        Наявність прямих чи непрямих правил,що відбивають зміст гри, логічну послідовність її розвитку.

До структур гри як діяльності органічно входить з'ясування мети. Планування, реалізація мети, а також аналіз результатів, у яких особистість цілком реалізовує себе як суб'єкт. Мотивація ігрової діяльності забезпечується її добровільністю,можливостями вибору й елементами змагання, задоволення потреби в самоствердженні, самореалізації.

Гра як процес містить у собі: а) ролі, узяті на себе гравцями; б) ігрові дії як засіб реалізації цих ролей; в) ігрове вживання предметів, тобто заміщення реальних речей ігровими, умовними; г) реальні відносини між гравцями; д) сюжет (зміст) – область діяльності, умовно відтворена в грі.

Значення ділової гри неможливо вичерпати й оцінити розважально-рекреативними можливостями. У цьому й полягає її феномен, що, будучи розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, творчість, терапію, модель типу людських відносин і проявів у праці.

Сюжетно-рольові ігри створюються самими дітьми. Вони розрізняються за змістом (відображення побуту, праця дорослих, громадське життя); організацією, кількістю учасників( індивідуальні, групові, колективні); видами (ігри, сюжет яких придумують самі діти, ігри-драматизації – розігрування казок і оповідань).

Ідея використання рольової поведінки на уроці одержала підкріплення з боку теорії ролей,розробленої соціологами й соціопсихологами. Соціальне середовище, у якому людина живе, виступає стосовно неї як первинна соціалізація. У ній вона поступово засвоює соціальний досвід, зафіксований у мові. Природно, що під час оволодіння іноземною мовою, як засобом спілкування необхідно відтворити умови, подібні до умов, що існують у процесі оволодіння рідною мовою. У цьому зв’язку соціологи говорять про вторинну соціалізацію, що імітує першу. Соціальні ролі у рамках вторинної соціалізації носять неминуче штучний, умовний характер. Ступінь умовності може бути різним: перевтілення в реальних людей, літературних персонажів, героїв казок і т.д. Елемент умовності і перевтілення присутній в усіх різновидах рольової гри.

Психологами встановлено, що в грі насамперед розвивається уява, увага й образне мислення дітей, закладається здатність оперувати образами дійсності, що, у свою чергу, створює основу для подальшого переходу до складних форм творчої діяльності. Крім того, розвиток уяви важливий сам по собі,адже без нього неможлива найпростіша людська діяльність.

Великий вплив гра чинить на розвиток у дітей здатності взаємодіяти з іншими людьми. Відтворюючи в грі взаємини дорослих,дитина освоює правила і способи спілкування,здобуває досвід взаєморозуміння, вчиться пояснювати свої дії і наміри, координувати їх з іншими дітьми.

   Вікові особливості учнів основної школи, які необхідно враховувати під час організації ділових ігор

Визначальною особливістю учнів 5-9 класів (підлітковий вік) є прагнення самостійності, самоствердження, досягнення статусу рівності з дорослими. Підлітку нецікаві елементарні завдання , постійний контроль учителя, тобто те, що обмежує його ініціативу. Суттєвою особливістю учнів цієї вікової категорії є розвиток складніших форм мислення у зв’язку із засвоєнням абстрактного матеріалу під час вивчення інших дисциплін. Психологи вказують на достатній рівень розвитку в учнів цього віку таких якостей мислення, як логічна послідовність, критичність, самостійність, цілеспрямованість, контроль за власною діяльністю. Удосконалюється механізм відбору мовних засобів, формується індивідуальний стиль мовлення. Проте в 5-9 класах учителеві доводиться докладати значних зусиль для підтримання інтересу та мотивації учнів, тому що в багатьох підлітків відсутні пізнавальні інтереси та зацікавленість у розширенні своїх знань. На цьому етапі необхідно обрати прийоми навчання, які активізують розумово-мовленнєву діяльність та ініціативу учнів, спонукають учнів до спілкування з однолітками – невід’ємна частина життя підлітка. Групова діяльність впливає на особистість підлітка, і ділова гра надає широкі можливості для активізації навчального процесу. Ефективність навчання тут зумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмета, адже гра являє собою відтворення її учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування.

Завдяки грі вчитель може розвивати всі види мовленнєвої діяльності учнів, перш за все, усне мовлення, яке є провідним видом мовленнєвої діяльності на середньому етапі навчання.

Рольова гра сприяє тому, що мовлення учня стає змістовнішим , аргументованим, складнішим за структурою мовного та мовленнєвого матеріалу.

Учителі повинні розуміти, що правильно організована рольова гра на уроці – зовсім не пустощі, вона не лише приносить максимум задоволення дитині, але є могутнім засобом її розвитку, засобом формування повноцінної особистості.

Гра має бути сприйнята всією групою.

Вона неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій атмосфері, викликає в школярів почуття задоволення , радості.

Учитель неодмінно сам вірить у ділову гру, у її ефективність. Роль учителя у процесі підготовки і проведення гри постійно змінюється.

На початковому етапі роботи вчитель активно контролює діяльність учнів, але поступово він стає лише спостерігачем.

Ігри, що відпрацьовуються, заучуються і програються для інших учнів, не є рольовими іграми. Це драматичні вистави. Рольова гра стосується процесу гри, а не готового продукту. Це повинно бути з’ясовано із самого початку, оскільки багато учнів дуже сором’язливі й бояться, коли їх змушують брати участь у виставі. І крім того, вони часто переконані у тому, що не мають таланту гри. Навіть учитель повинен відійти на задній план, оскільки його присутність може перешкоджати своєю готовність «накинутися» на учня щоразу коли допускаються помилки. Навчання найбільш ефективне в атмосфері, вільній від напруги. Ділова гра може бути показана іншим учням чи записана на диск, але це не обов’язково.

Місце ділової гри в навчальному процесі

Більшість авторів вважає за доцільне проводити гру на завершальному етапі роботи над темою, оскільки не вісі учні можуть вільно імпровізувати  в рольовій грі без попередньої підготовки. «У процесі рольової гри відбувається одночасне вдосконалення і розвитку використанні мовного матеріалу, але це на даному етапі периферійне завдання, - головне – це спілкування, мотивоване ситуацією та роллю. Тому рольовій грі варто відводити місце на завершальному етапі роботи над темою» (Діанова, 1988)деякі автори вважають, що ігри можуть бути використані на всіх етапах навчання, не даючи при цьому ніяких рекомендацій щодо дозування і послідовності введення ігор у навчальний процес. Не позбавлене справедливості твердження багатьох авторів, що невеликі рольові ігри варто вводити в навчальний процес уже на початковому етапі роботи над темою, щоб учні звикали до цього виду роботи поступово, тому що за інших обставин від ігор не вдається домогтися бажаних результатів через бар’єр, що виникає за незвичної форми спілкування, характерної для рольової гри 

Характеристика ділової гри як ефективного методу навчання іноземних мов у школі

Навчальні й виховні можливості гри

Ділова гра володіє великими навчальними можливостями.

Гру можна розцінювати як найточнішу модель спілкування. Вона наслідує дійсність в її найбільш істотних рисах. У діловій грі, як і в житті, мовна й немовна поведінка партнерів переплітається найтіснішим чином. Наприклад, розігрується ситуація «Ранок школяра». Мати входить у кімнату. Ласкаво торкаючись сплячого, вона говорить: «Уставай, синку, уже сьома година, пора …» Дійсність – кімната, у якій спить хлопчик і до якого входить мати, час і місце дії складають фон, на якому відбувається мовленнєва ситуація (звертання до сина), тобто здійснюється функція мови як засобу спілкування.

Гра має великі можливості мотиваційно-спілкувального плану. Спілкування, як відомо, немислиме без мотиву. Однак у навчальних умовах не просто викликати мотив до висловлювання. Труднощі полягають у тому, що вчитель повинен репрезентувати ситуацію таким чином, щоб виникла атмосфера, що викликає в учнів внутрішню потребу у вираженні думок.

В умовах іншомовного спілкування важливо, однак, щоб учні змогли висловити те, що їм хочеться сказати. Мовне забезпечення (словниковий і граматичний матеріал, навички в користуванні ними) часто затіняють саму мету – спілкування – і від учнів, і від учителів. На уроках переживають висловлювання, викликані до життя директивно: «Розкажи про свого друга». «Розкажи про свою родину», тому що вчителю хочеться перевірити, як учні вміють комбінувати відповідний мовний матеріал. Мотив же, яким керуються при цьому учні, лежить за межами мови: їм важливо відповісти вчителю. Ситуація змінюється, якщо учні залучені до ділової гри. Точно визначені «запропоновані обставини» створюють загальну спонукальну уяву, а конкретна роль, що одержує учень, дає йому суб’єктивний мотив. Наприклад, розігрується сценка в гуртку філателістів. Учень, член цього гуртка, приводить сюди свого друга. Керівник гуртка повідомляє хлопцям, що гурток уже цілком укомплектований. Тоді учень розповідає про свого друга, переконуючи керівника гуртка, що друг вартий бути прийнятий до цього гуртка. Сама ситуація диктує лінію мовленнєвої поведінки.

Ділова гра придатна для кожного виду роботи з мовою: у ході гри використовуються різноманітні граматичні структури, інтонаційні моделі, значний обсяг лексичного матеріалу. Велика роль приділяється непідготовленій мові учнів. У цьому плані ділова гра може перевершити можливості будь-якої іншої парної і групової діяльності. Ділова гра тренує учнів говорити в будь-якій ситуації на будь-яку тему.

Гра припускає посилення особистісної причетності до всього, що відбувається. Учень входить у ситуацію, хоча й не через своє «Я», але через «Я» відповідної ролі. Рольова гра забезпечує сором’язливих, невпевнених у собі учнів «маскою», за якою вони можуть сховатися.

Значна частина учнів має величезні труднощі, коли основна увага в навчанні зосереджується на їхньому безпосередньому досвіді. У рольовій грі такі учні одержують «звільнення», оскільки їхня особистість не порушена, їм не потрібно розкриватися. Коли учні входять в роль, то вони грають її у визначеній ситуації.. Група учнів, що грає роль у класі, уподібнюється групі дітей, що грають у школу, лікарню, зоряні війни і т.д. І ті і інші несвідомо створюють свою власну реальність і, роблячи це, оперують своїми знаннями реального світу, розвиваючи свої здібності взаємодії з іншими людьми. У цій ситуації немає глядачів. У ситуації відсутній ризик невдалого акту комунікації реального світу. Діяльність не загрожує особистості дитини, зміцнює її впевненість у собі.

Ділова гри сприяє розширенню асоціативної бази під час засвоєння мовного матеріалу. Наприклад репліка «Have you done your homework?», що часто сприймається учнями механічно, здобуває значимість у рольовій грі.  Учень, який грає роль батька, звертається до іншого учня, який виконує роль недбайливого сина, з питанням, що виражає докір, обурення і навіть погрозу. Емоція, що супроводжує тепер цю репліку, додає їй природної однозначності, установлюючи прямі зв’язки із ситуацією і створюючи сприятливі умови для запам’ятовування.

Ділова гра сприяє формуванню навчального співробітництва й партнерства, адже виконання етюду припускає охоплення групи учнів (гра будується не тільки на основі діалогу, а й полілогу), що повинні злагоджено взаємодіяти. Під час розподілу ролей варто враховувати як мовні, так і «акторські» можливості учнів, доручаючи одним більш вербальні, іншим – пантомімні ролі, третіх же призначають у ролі «суфлерів2, даючи їм право підказувати на основі тексту. Практично весь навчальний час у діловій грі відведено на мовленнєву практику, при цьому не тільки учень, який говорить, але й той, хто слухає, максимально активний, тому що він повинен зрозуміти й запам’ятати репліку партнера, співвіднести її із ситуацією, визначити наскільки вона релевантна ситуації й завданням спілкування, і правильно відреагувати на репліку. Ігри позитивно впливають на пізнавальні інтереси школярів, сприяють усвідомленому освоєнню іноземної мови. Учні активно працюють, допомагають один одному, уважно слухають своїх товаришів; учитель лише керує навчальною діяльністю.

Ділова гра зацікавлює учнів. Як тільки учні починають розуміти, що саме від них вимагається, вони із задоволенням дають волю своїй уяві. А оскільки це заняття їм подобається, навчальний матеріал засвоюється набагато ефективніше.

Уході ігрової діяльності учні, хоча й в елементарній формі, знайомляться з технологією театру. Учитель повинен піклуватися про простий реквізит. Заохочується будь-яка вигадка, тому що в навчальних умовах можливості в цьому відношенні обмежені. Саме ж перевтілення сприяє розширенню психологічного діапазону, розумінню інших людей.

Якщо ж педагог вважає своїм завданням не лише навчанням учнів іноземної мови, але і їхнє виховання, то ділова гра – це саме той метод, з допомогою якого можна скласти об’єктивну думку про загальну обстановку в групі. Вчитель відмовляється від своєї традиційної ролі контролера й керівника, й атмосфера в групі залежить більшою мірою від самих учнів. Ризик «злитися» із групою і втратити об’єктивність оцінки зводиться для вчителя до мінімуму. Хто лідирує в групі, хто є аутсайдером, який загальний настрій? Відповіді на ці питання вчитель може одержати , спостерігаючи за ходом ділової гри.

У роботі з учнями, які володіють іноземною мовою на належному рівні, але не мають достатнього досвіду саме в цьому виді роботи, можна використовувати такий прийом: час від часу переривати хід гри і пропонувати учасникам питання: «Який я в цій грі? Чи часто я помиляюся,Що мені б хотілося змінити у власному поводженні?» і т.д.  Відповіді фіксуються учнями на папері й обговорюються після закінчення гри. Подібний вид роботи дозволяє учасникам гри  об’єктивно глянути на себе з боку й у ході наступних ігор  і домогтися кращих результатів.

Істотною перевагою ділової гри перед іншими видами навчання с стовідсоткова зайнятість учнів, а також концентрація уваги учасників протягом всієї гри.

Таким чином, ділову гру ми можемо трактувати як універсальний метод навчання, який дає великі можливості в практичному, освітньому й виховному відношеннях.

Вимоги до ігор на уроці.

Гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати в школярів інтерес і бажання гарно виконати завдання, її варто проводити  на основі ситуації, адекватної реальної ситуації спілкування.

Гру потрібно добре підготувати й чітко організувати  з погляду  як змісту так і форми.

Гра має бути сприйнята всією групою.

Вона неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій атмосфері, викликає в школярів почуття задоволення, радості.

Гра організовується таким чином, щоб учні могли активно спілкуватися, з максимальною ефективністю використовуючи мовний матеріал, що відпрацьовується.

Учитель неодмінно сам вірить у ділову гру, у її ефективність.  Роль учитель в процесі підготовки у проведення гри постійно змінюється.

На початковому етапі роботи вчитель активно контролює діяльність учнів, але поступово він стає лише спостерігачем.

Ігри, що відпрацьовуються, заучуються і програються для інших учнів, не є рольовими іграми. Це драматичні вистави. Рольова гра стосується процесу гри, а не готового продукту. Це повинно бути з’ясовано із самого початку, оскільки багато учнів дуже сором’язливі й бояться, коли їх змушують брати участь у виставі. І крім того, вони часто переконані у тому, що не мають таланту гри. У діловій грі вони беруть участь, там немає публіки.  Навіть учитель повинен відійти на задній план, оскільки його присутність може перешкоджати  своєю готовністю «накинутися» на учня щоразу, коли допускаються помилки. Навчання найбільш ефективне в атмосфері, вільній від напруги. Ділова гра може бути показана іншим учням, чи записана на диск, але це не обов’язково.

Місце гри в навчальному процесі

Більшість авторів вважає за доцільне проводити гру на завершальному етапі роботи над темою, оскільки не всі учні можуть вільно імпровізувати в рольовій грі без попередньої підготовки. «У процесі рольової гри відбувається одночасне вдосконалення  і розвиток навичок у використання мовного матеріалу, але це на даному етапі периферійне завдання, головне – це спілкування, мотивоване ситуацією за роллю. Тому рольовій грі варто відводити місце на завершальному етапі роботи над темою» (Діанова,1988). Деякі автори вважають, що ігри можуть бути використані на всіх етапах навчання, не даючи при цьому ніяких рекомендацій щодо дозування і послідовності введення ігор у навчальний процес.

Не позбавлене справедливості твердження багатьох авторів, що невеликі рольові ігри варто вводити в навчальний процес уже на початковому етапі роботи над темою, щоб учні звикали до цього виду роботи поступово, тому що за інших обставин від ігор не вдається домогтися бажаних результатів через бар’єр, що виникає за незвичної форми спілкування, характерної для рольової гри.

Учасники рольової гри повинні враховувати наявність рольових ідей (якщо касир продає квиток покупцю, то покупець не тільки купує квиток, але й запитує необхідну інформацію, а також відраховує гроші, довідується про багаж і т.д.).

Учасники рольової гри не повинні діяти індивідуально, а лише колективно, репліки одного повинні викликати відповідні реакцію іншого.

Учасники гри приходять до власного рішення, підказаного ситуацією та думками самого учня: куди поїхати відпочивати, яку книгу купувати і т.д.

Кожен учасник гри залежно від виконання заданої ролі оцінюється або експертом з числа самих учасників, або викладачем.

Учитель повинен передбачити можливі типові помилки учнів у ході рольової гри, тому що вини будуть аналогічними під час виконання будь-яких інших прийомів навчання, і попередити їх, продумавши заздалегідь вправи на використання визначених граматичних структур,лексичних одиниць, що обов’язково будуть  застосовуватися в рольовій грі.

Проведення гри

Виконавши необхідну підготовчу роботу, учитель може приступите безпосередньо до організації рольової гри. Він повинен чітко сформулювати ситуацію, пояснити функціональну спрямованість кожної ролі. Наприклад, після закінчення вивчення теми «Дозвілля»  проводиться гра «Батьківські збори». Вік учасників – 14-15 років.

Ситуація: батьки учнів, стурбовані погіршенням поведінки в класі, обговорюють на зборах, як краще організувати дозвілля учнів, щоб зайняти їх корисною справою.

Ролі: класний керівник, голова батьківського комітету, батьки, керівники гуртків і клубів.

Рівень спілкування: формальний.

Мовні функції всіх ролей: уміння висловлювати й аргументувати свою точку зору; уміння погоджуватися  та чемно висловлювати свою незгоду; уміння ввічливо переривати співрозмовника.

Залежно від успішності оволодіння іноземною мовою ігрове спілкування може носити репродуктивний, напівтворчий і творчих характер.

Репродуктивний спосіб мовленнєвого спілкування використовується учнями з низьким рівнем навченості з іноземної мови. Їхнє завдання полягає в тому, щоб відтворити в ігрових обставинах текст-зразок. Учням із скраднім рівнем навченості пропонується самостійно включити в текст-зразок додаткові елементи, наприклад, змінити послідовність реплік. Спілкування школярів з достатньо високим рівнем навченості – більш творче, у ньому виявляється ініціатива учасників гри, їхня здатність до самостійності в іноземній мовленнєвій діяльності. Регулярна організація рольової гри на уроках іноземної мови дозволяє поступово підвищувати рівень навченості школярів.

Ділова гра може співвідноситися з обома формами мовлення: підготовленим і непідготовленим, створюючи передумови для природного переходу від одного до іншого. Для переведення підготовленого мовлення в непідготовлене перш за все підходять ділові ігри, які умовно називають «багатоактними» . Перший акт варто забезпечити опорами, наступні акти учні можуть грати самостійно, перетворювати мовний матеріал для вираження потрібного змісту й імпровізувати.

Ділова гра належить до технології навчання мови, що має «низький вхід і високий вихід» Це означає, що сконцентрована навколо вчителя фаза презентації дуже коротка. Після невеликого вступу учні занурюються в діяльність, у якій виконання завдання набагато важливіше, ніж використання точних слів; діяльність, у якій швидкість перевалює над акуратністю. Природно, що мовний матеріал, використовуваний учнями в рольовій грі, має бути введений на більш ранніх стадіях навчання.

У процесі гри вчитель іноді може взяти собі якусь роль, але не головну, щоб гра не перетворювалася у традиційну форму роботи під його керівництвом. Зазвичай учитель бере собі роль лише на початку, коли школярі ще не опанували цей вид роботи. Надалі необхідність у цьому відпадає. У процесі гри сильні учні  допомагають слабким. Учитель же керує процесом спілкування: переходить від групи до групи, допомагаючи учням, що потребують допомоги, вносить необхідні корективи в роботу, помічає помилки, щоб після ділової гри на наступному уроці приступити до роботи над ними.

У ході гри вчителю варто бути дуже тактовним і не засмучуватися, якщо хтось із учнів не бере активної участі в грі.

Якщо гра викликає емоційне перевантаження учнів, вони можуть перейти на рідну мову, але до невеликого «вторгнення» рідної мови варто ставитися терпляче, якщо це сприяє просуванню гри.

Ефективність рольової гри як методу навчання підвищується, якщо вчитель правильно визначає тривалість мовленнєвого спілкування учасників. За даними досліджень, тривалість оптимальної працездатності у спілкуванні п’ятикласників – п’ять хвилин, семикласників – до десяти хвилин, а дев’ятикласників – до п’ятнадцяти хвилин. Тому на кожен етап гри вчитель має встановити  ліміт часу і домагатися, щоб кожен етап йому відповідав. Учитель завжди повинен прораховувати наступні види діяльності для тих пар чи груп учнів, що закінчують гру раніше від інших.

Обговорення ділової гри.

Аналіз помилок учнів

Недоцільно починати аналіз помилок одразу після закінчення гри. Коли гра закінчиться, бажано провести обговорення, з’ясувати, що вважають учні вдалим, а що – ні.

Обговорюючи проведену гру, оцінюючи участь у ній школярів, учителю варто виявити такт, особливо під час оцінювання результатів першої ділової гри. Негативна оцінка діяльності її учасників неминуче призведе до зниження активності. Бажано почати обговорення результатів гри із вдалих моментів і лише потім перейти до недоліків.

Помилки є невід’ємною частиною процесу навчання мови, і можливість вільно робити помилки на уроці скоріше сприяє навчанню, ніж стримує його. Помилки поступово зникають у міру того, як учні стають більш компетентними й упевненими в собі. При роботі над помилками дуже важливо змусити учнів самим дати правильний варіант фрази чи слова, у якому були допущення помилки, написати їх на дошці й супроводити їх корективними вправами, що могли б найкраще сприяти відпрацюванню правильного варіанта самими учнями.

В оптимальному випадку учитель записує всю гру на магнітофон – так жодна помилка не буде пропущена. Якщо вчитель не має достатніх технічних засобів, то йому доведеться запам’ятовувати помилки або записувати їх у зошиті, не перериваючи гри й не перебиваючи її учасників.

  

Приклади ділових ігор на уроках англійської мови в п’ятих і сьомих класах

П’яті класи

Вікові особливості учнів п’ятих класів дозволяють використовувати різні варіанти ділової гри. У сюжетних іграх із предметом можна використовувати фотоальбоми, книги й журнали, ілюстрації, предмети побутового призначення, ляльку з набором одягу, іграшки. П’ятикласники зберігають деякі особливості попереднього вікового періоду, коли провідною діяльністю була дитяча гра. Вони охоче приймають уявлювану ігрову ситуацію, нереальний, казковий, чи фантастичний сюжет. Це дозволяє застосувати на уроках як сюжетні ігри казкового змісту, так і ігри на теми реального життя. Наприклад, коли діти вчаться описувати зовнішність людей, можна використовувати рольову гру «Друг заблукав».

Teacher. You are in London with your friend. Suddenly to see that your friend is no longer with you. He has lost his way. You cone to a policeman and tell him about it. The policeman asks you to describe your friend. Do it for him.

 (Типові питання поліцейського можна оформити у вигляді плаката, а для відповідей на його питання, якщо це необхідно, використовувати підстановці таблиці.)

Policeman. Good morning.

Pupil. Good morning.

Policeman. You look sad. What is the matter?

Pupil. I lost my friend somewhere here.

Policemen. What is your friend’s name?

Pupil. His name is Eugene.

Policeman. How old is he?

Pupil. He is 12 years old.

Policeman. Describe him, please.

Pupil. My friend is not tall. His hair is dark. His eyes are grey.

Policeman. What is he wearing?

Pupil. My friend is wearing a red sweater and blue jeans. He has grey sneakers and a cap on.

Policeman. Wait here, please. (Відходить, за описом знаходить друга, говорить.) Is this your friend?

Pupil. Yes thank you very much.

Policeman. You are welcome.

Наступна гра має назву «На вулиці». В ній беруть участь поліцейський та учень.

Policeman. Wait a little young man!

Pupil. What is it, officer?

Policeman. You can’t cross the street here.

Pupil. Why not?

Policeman. There is no pedestrian crossing here.

Pupil. I am sorry. I have forgotten about it.

Policeman. You must always remember the traffic rules, or you will be in trouble!

Pupil. Well. I see. May I go now?

Policeman. Yes, be careful. Good-bye.

Pupil.  Good-bye.

Ігри з предметами

Гра 1. Учням пропонується такий сюжет.

Teacher. “You have a brother (a sister, a younger friend). Your brother is five years old. He does not go to school because he is too small. But he wants to go to school very much. He likes your schoolbag. There are so many interesting things in it. Please, show him your schoolbag and tell him the things you have in it.

У цій грі один учень відіграє роль школяра, а його сусід по парті – маленького брата, що не ходить до школи. У ходу гри учні відкривають портфель називають речі, що є там, обговорюючи їхнє призначення.

Можливі такі діалоги.

P1. Sasha, please show me your schoolbag. What have you got in it?

P2. I have got many things. I have two copybooks in my bag.

P1. What is this?

P2. This is my textbook. It is an English textbook. I study English at school.

P1. What is that?

P2. It is a pencil.

P1. What can you do with your pencil?

P2. I can draw.

Потім учні міняються ролями і ставлять питання про інші речі, що є в портфелі. Можна також створити сюжет, у якому маленький брат розпитує школяра проте, що є в класній кімнаті й навіщо потрібні ці речі. Наприклад:

P1. What is there in your classroom?

P2. There is a blackboard with chalk and a duster in my classroom.

P1. What can you do with the blackboard?

P2. Our teacher and pupils write on the blackboard.

P1. What is there on the wall?

P2. There is a map of England on the wall.

 Так можна повторити лексичні одиниці з теми школа опрацювати      граматичну  конструкцію there is/there are, навчити учнів правильно ставити спеціальні питання і т.д.

Ігри з лялькою

Лялька-персонаж, що втілює  певні людські риси, дозволяє більш спрямовано і гнучко мотивувати мовлення учнів на уроці.

Можливі такі функції ляльки на уроці.

Лялька-маска

Лялька, особливо лялька-тваринка, має  яскраво виражений характер, що підходить, наприклад, для навчання діалогу – волевиявлення. Впертий ослик на будь-яке спонукання відповідає відмовою, хитра лисиця переадресує наказ чи прохання іншому, а повільне ведмежатко перепитає, чим викличе хорове повторення наказу. Примхлива лялька нічого не хоче робити й на будь - яке твердження: “You must…” відповідає: “I don’t want to do it…” Відбувається тренування вживання модальних дієслів.

Щоб відпрацювати правильне побудову учнями негативних речень, можна використовувати, наприклад, рольову гру «Упертий Хома».

Teacher: We have a guest today. The suborn Khoma from a fairy-tale. You know this tale, don’t you? This boy does not agree with anyone. If you say, “It is cold today”, he will say, “No, it is not cold today”.  Misha, what do you think Khoma will answer if you tell him:

“You must do your homework, Khoma!”

P1. He will say: “I will not do my honework”.

Teacher. Well! What will Khoma say if I ask him: “Put on your warm coat, Khoma!”

P2. He will say: “I will not put on my warm coat!”

Teacher. I say:  “it is rainy today”.  What will Khoma say?

P3. It is not rainy today, etc.

Лялька – знак ситуації

Перед класом з’являється незнайома лялько. Це створює стимул для діалогу – розпитування:   “What is your name? How old are you? Do you go to school? What marks do you get at school?” і т.д. За діалогом випливає уявлення всього, що учні довідалися про ляльку.

Лялька – партнер, адресат мови

Ось приклади ігрових завдань з лялькою в цій функції:

Teacher. We are all grown –ups and the dolls are our children. Tell your children how they must cross the street. Tell your children to put on warm clothes because it is cold and windy today. Tell your children to read (to walk the dog, to feed the cat, etc.) when they come home from school.

Якщо за звичайного парної роботи такого роду половині групи приділяється роль слухаючих (часто пасивна), то за допомогою ляльки партнера збільшується індивідуальний час говоріння удвічі.

Лялька – третій персонаж, об’єкт розмови

Учитель може дати дітям таке завдання.

Teacher. “Your doll is big now. It can run, it can sing, it can dance. It can do many things. Tell your friend what your doll  can do and ask him what his doll can do. Whose doll can do more things?”

З лялькою можна піти в магазин, щоб купити їй одяг, її можна провести до лікаря і т. д. Як і звичайна рольова гра, з лялькою дозволяє будувати сюжетні ланцюжки завдань.

Отже, лялька – це особливий,  «діючий» вид наочності на уроці. Рольова гра з лялькою урізноманітнює, організовує мову учнів і сприяє, таким чином, комунікативній спрямованості на уроці.

Сьомі класи

В учнів старшого підліткового віку підвищується інтерес до міжособистісного спілкування. У цих умовах зростає значення сюжетних ділових ігор побутового змісту, що відбивають різні сторони життя школяра (навчання, працю, дозвілля), що відтворюють фрагменти їхнього життєвого досвіду. В умовах поступового переходу підлітків до старшого шкільного віку підвищується значення ігрових ситуацій, що розширюють уявлення учнів про навколишній світ, що активізують наявний у них життєвий досвід, що готують учасників гри до їх майбутньої соціальної ролі. Адекватною формою ігрового спілкування стає імітаційна рольова гра.  Імітаційні ігри використовуються з метою формування в школярів соціально-політичної зрілості, моральних знань і переконань, виховання стійких моральних цінностей.

Ділова гра «Дискусія між українськими і англійськими однолітками»

Половина класу бере на себе роль українських школярів, інші учні – «гості з Англії».

Учні розповідають «закордонним гостям» про свою країну, її географічне положення, столицю, традиції, права й обов’язки громадян України і ставлять «англійцям» аналогічні запитання. Кожен «українець» і кожен «англієць» повинен поставити хоча б одне запитання і дати відповідь хоча б на одне.

Типові питання були такими:

·        What countries does Ukraine border on?

·        What is area of your country?

·        What is its climate like?

·        What are its main mineral resources?

·        What do you know about its flag?

·        What do you know about the political system of your country?

·        What are the main historic periods of your country?

·        What monuments of Kyiv (London) would you recommend us to see?

·        What is its relief like?

·        What are the main rivers of your country?

·        What is the capital of your country?

·        What is the population of your country?

·        Speak about the emblem of your country.

·        Speak about the favorite monument of your home city.

·        What industries are the most developed in your country?

·        What environmental problems does your country have?

У ході дискусії учні могли користуватися таблицями, у яких містяться дані про площу і політичні системи Англії і України, а також довідковими даними про клімат, рельєф, корисні копалини, водні ресурси цих країн.  Використовувалися також фотографії з видами Лондона, визначними пам’ятками Києва.

Ділова гра «Моє рідне місто»

У ході гри учні вчаться заповнювати анкети, моделювати інтерв’ю з роботодавцем, діти одержують мотивоване завдання розповісти про своє місто

Обладнання: анкети для заповнення; фотографії, листівки, плакати з видами Корюківщини.

Опис гри

Етап 1 . відкриття рекламної фірми.

Перед проведенням гри вчитель заздалегідь вибирає на роль президента фірми учня, який здатен весь урок бути «мовленнєвим лідером», знаходиться в центрі уваги.

Також розподіляються такі ролі: секретар, програміст, головний редектор, журналісти.  Решта учнів хочуть влаштуватися на роботу в цю фірму.

Teacher. Dear friends! I have got interesting and unexpected news for you. Anew advertising agency will work in Koruikivka. Mister President, please tell us about your agency and introduce the people who are already work for it.

President . I am John Brown, the president. The agency is new, and we need many workers. We need designers and editors. We have already hired a programmer, the chief editor, journalists and a secretary. Today these people and I will look for the specialists we need. First of all everyone who wants to get a gob must fill out a questionnaire. Please write your personal information and why you want to work for the agency, what wages you want to het, where you worked before. When you are ready, come here for an interview.

Учні, «які шукають роботу», заповнюють анкету і приходять на співбесіду з президентом, журналістом, головним редактором, програмістом і секретарем, котрі ставлять різні питання, що стосуються їх особистих даних і «професійного досвіду».

President. Everyone has passed the interview. I am ready to hire all of you, but let’s have the final check. I have signed a contact with Visa tour travel agency to make an ad about Koruikivka. It must attract foreign tourists to the town. We’ll have two teams. Each team must make a speech about Koruikivka and prove why it is worth seeing. You may use photos, cards and posters.

Через 15 хвилин учитель, «президент» і його «співробітники» заслуховують повідомлення і визначають команду-переможця. Президент вітає її і повідомляє, що йому сподобалися обидва ролики, і на роботу приймаються всі бажаючі.

Ділові ігри для формування норм мовного етикету і виховання культури поведінки для учнів різного віку

Крім форм ділового спілкування, що враховує вікові особливості школярів, з учнями варто проводити ділові ігри, призначені для формування норм мовного етикету і виховання культури поведінки.

Подібна гра в п’ятому класі може виглядати так:

In the library

Teacher. (учням, що виконують ролі читачів) You are in the library. You want to borrow an interesting book and read it at home. Greet the librarian and ask him for book. Thank him. Say good-bye.

Teacher. (учням, що виконують ролі бібліотекарів) Toy are librarians. Greet your client, ask him what books he wants, give the book to him and say good-bye.

У результаті вийде діалог з використанням формул етикету.

P1. Good morning. How are you?

P2. Good morning. I’m fine thank you. How are you?

P1. Very well, thank you.

P2. What can I do for you?

P1. I’d like to read the book “…” by “…”.

P2. Just a moment, please. Here you are.

P1. Thank you very much. Good-bye.

P2. You are welcome. Good – bye.

Важливо навчити дітей починати діалог, подавати ініціативну репліку. Це можна робити , використовуючи, наприклад, таку гру:

Teacher. I am a volleyball player from Birmingham. You are fond of volleyball and want to talk to me. How would you start the conversation?

Можна дати зразок початку розмови:

-         Excuse me, please. My name is Oleg. I study English and I am fond of volleyball. I would like to ask you a question or two if you don’t mind. Could you share me a couple of minutes?

Висновки

Завдання педагога полягає в тому, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення дитини до активної пізнавальної діяльності. Педагог повинен постійно вдосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно і якісно засвоювати програмовий матеріал. Тому так важливо використовувати ділові ігри на уроках.

Ділова гра допомагає спілкуванню, сприяє передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам’яті, мислення, уяви, емоцій, таких рис, як колективізм, активність, дисциплінованість, уважність. Крім того, що ділові ігри мають величезну методичну цінність, вони просто цікаві як учителю, так і учню. Більшість учнів оцінюють ділові ігри позитивно, вбачаючи в них велику практичну користь. Це доведено результатами досліджень.

Думки вчителів з цього питання відрізняються. Частина з них ставиться до ділових ігор різко негативно. На їхню думку, розучування ролей приводить до «примітивізації» мовлення учнів, збільшення кількості помилок, дисциплінарних проблем. Дійсно, з подібним ускладненням доводиться зіштовхуватися під час проведення ігор, але недоліки цього методу цілком заповнюються його перевагами. Деякі викладачі навіть вважають, що оволодіння формами усного мовлення можливо тільки при ділових іграх, причому успішність гри залежить від рівня її підготовки, правильності організації, регулярності застосування цього прийому навчання і, звичайно, від майстерності вчителя і його відданості своїй справі.

Метод ділової гри має безсумнівну дидактичну цінність, адже ділова гра сприяє ефективному засвоєнню матеріалу й поліпшення загального настрою в класі, а також подоланню психологічних бар’єрів як у самому  класі, так і між класом і педагогом.

Таким чином, ділова гра додає навчальному спілкування комунікативної спрямованості, зміцнює мотивацію вивчення іноземної мови і значно підвищує якість оволодіння нею. Ділова гра – могутній фактор психологічної адаптації дитини в новому мовному просторі, що може розв’язати проблему природного впровадження іноземної мови у світ дитини, це універсальний метод навчання.

Література

1.     Берн Э. Люди, которые играют в игры. Игры, в которые играют люди. – М.: Прогресс, 1992.-399с.

2.     Бим И.Л.Подход к системе упражнений с позиции иерархии целей и задач// Общая методика обучения иностранным  язикам: Хрестоматия. – М.: Высшая школа, 1991. – 319с.

3.     Выготский Л.С. Игра и ее роль в психологическом развитии ребенка // Вопросы психологии. – 1996. - №6. – С.. 5-16.

4.     Дианова Е.М., Костина Л.Т. Ролевая игра в обучении иностранному языку \\ Иностранные языки в школе. - 1988. - №3. – С. 12-16.

5.     Пассов Е. И. Урок иностранного язика в средней школе. Игра – дело серъезное. – М.:просвещение, 1988.-130 с.

6.     Скляренко Н. К. , Олейник Т.И. Обучение диалогической речи в школе // Иностранные язики в школе. – 1985. - №1. – С. 22-26.

7.     Яцковская Г.В. Кукла в ролевой игре // Иностранные язики в школе. – 1985. - №5. – с. 12-17.

8.     Mugglestone P., Elsworth S., Rose J. Teacher’s resource book. – Longman, 1987/- 282p.

9.     Phillips B. Role-playing games in the English as a Foreign Language Classroom. – Crane Publishing Ltd., 1994. – 729p.

 Формування і розвиток писемної 

грамотності

Згідно з новою програмою з іноземною мовою для загальноосвітніх шкіл, кінцева мета навчання письма полягає у формуванні в учнів писемної мовленнєвої компетенції, тобто вміння зафіксувати й передати письмову необхідну інформацію. Для учнів це означає:

Ø оволодіння каліграфією: уміння правильно писати всі літери англійського алфавіту, знання звуко-буквенних відповідностей (каліграфічна компетенція);

Ø оволодіння орфографією: уміння грамотно писати слова, словосполучення, речення, повідомлення; уміння писати диктанти різних типів (каліграфічна компетенція);

Ø оволодіння писемним мовленням: уміння правильно, з урахуванням соціокультурних відмінностей, оформлювати й писати особистий лист, вітальну листівку, оголошення, опис, повідомлення (писемна компетенція).

Мета досідження: розкрити значення писемного мовлення  на уроці іноземної мови,  як засобу оптимізації і стимуляції процесу навчання.

Завдання дослідження:

·        З'ясування вимог до писемного мовлення на уроці;

·        Розгляд структури, етапів,форм навчання письма, місця письма на уроці в 1-4класах.

Методи дослідження: критичний аналіз літературних джерел, вивчення і узагальнення позитивного досвіду роботи вчителів у ході педагогічної практики, наукове спостереження, пробне навчання, розвідувальний методичний експеримент.

 Методичні принципи для навчання каліграфії

Презентація та первинне опрацювання літер англійського алфавіту

Як відомо, в англійській мові використовується латинська графіка, що свідчить про відмінності та схожості окремих літер в українській та англійських мовах. А тому головна увага в навчанні техніки письма приділяється англійським  літерам, що відрізняються від літер українського алфавіту, а саме: Jj, Ww, Dd, Nn,  Ss,  Yy,  Ff,  Rr,  Qq  та літерами, які частково схожі за написанням, наприклад: Bb, hh, Tt, Gg, Ss, Kk, Pp.

У Навчанні каліграфії використовується так званий Print Script, коли рукописний та друковані літери майже співпадають.

На початковому етапі навчання учні мають оволодіти каліграфічною компетенцією, а саме:

1)    умінням написання графічних знаків, тобто літер і буквосполучень;

2)    здатністю бачити схожість та відмінність у написанні іншомовних знаків, які частково або повністю співпадають з українськими графічними знаками;

3)    умінням написання літер незнайомих учнями;

4)    здатністю написання великих і малих літер англійської мови.

Однією із складових каліграфічної компетенції є оволодіння учнями  графемно-фонемних відповідностей, тобто здатність учнями співвідносити слуховий образ англійської літери з її написанням , умінням правильно з’єднувати літери в слові та знати всі можливі варіанти читання кожної голосної та приголосної літери.

 Навчання письма базується на таких методичних принципах, як усвідомлення необхідності розвитку писемних навичок, візуалізація та активна діяльність учнів. Учні пишуть букви, слова і речення чужою мовою успішніше, якщо вони усвідомлюють те, що вони пишуть, мають добрі зразки для наслідування. Саме такі зразки будуть представлені в роботі. Учні врешті-решт мають бути задоволеними своїм навчанням.

Формування навичок письма слід здійснювати в такому порядку:

1.     Учитель показує літеру р. чи велику і маленьку літери Сс. З цією метою використовуються спеціальні картки. На одному боці картки написані літери, а на іншому – слово з цією літерою на початку. Наприклад :

Сс

сир

2.     Учитель показує учням, як написати букву, використовуючи класну дошку. Пишучи літеру на дошці, вчитель одночасно пояснює, як ця літера пишеться. Учні, таким чином, імітують, вони роблять подібні рухи в повітрі, дивлячись на дошку.

3.                 Учитель просить учнів спочатку написати літеру, потім слово в робочому зошиті. Під час написання учитель переглядає фронтально, як працюють учні, і за необхідності корегує їхню роботу. Коли сформовані перші навички написання літер і слів, учням пропонується написати певні літери і слова вдома. Таким чином учні навчаються способом імітації.

  Тренування здійснюється в логічній послідовності: візуалізація сприйняття, споглядання супроводжується пояснення вчителя, практика написання здійснюється під контролем вчителя в класі, індивідуальна робота вдома.

  Учитель повинен мати на увазі, що учням потрібно вчити писати ті літери англійського алфавіту, які справді є складними в написанні. Вважаю, що на таких літерах, як а, е, с, і, у не слід зосереджувати увагу і писати по два рядки вдома, як це роблять деякі вчителі.

  Вчителеві не слід забувати, що складність навіть не в написанні літер, а в запам’ятовуванні назв букв і їх звучання.

Подальшим кроком учителя є роз’яснення учням, як саме можна подолати труднощі написання і запам’ятовування букв.

  Нехай діти практикуються в написанні того, що почули й побачили. Цим самим вони тренують мускули руки, чують вимову, бачать літеру.

  Для кращої асиміляції, рекомендовані різні асоціації, такі як:

А)  подібність у написанні:

               Boat night bag men

               Root right pan ten

               Moon light pan ten

Б) подібність у вимові, але різниця в написанні:

              Too – two

              Sea – see

              One – won

   Учням можна запропонувати написати слова по буквах. Слід бути уважним щодо написання слів, які пишуться за правилами. Такі слова учні запам’ятовують зо допомогою повторення і багаторазового написання. Наприклад: daughter, sure, one, usually, soldier.

   Далі вчитель показує учням, як треба писати, використовуючи граматичні явища. Наприклад:

- множина іменників shelf-shelves, plate – plates,

-суфікси прикметників tall-taller-the tallest,

- минулий час дієслів carry-carried, play-played.

     Кожне слово, фраза і зразок речення після його вивчення потрібно від тренувати в письмовій формі в класі чи вдома. Завдання для відпрацювання можуть бути такими:

А) підкресліть букву чи буквосполучення відповідного звуку u,I

Б) підкресліть граматичне явище, наприклад множину іменника dishes.

В) підкресліть певні слова однієї категорії, наприклад лише шкільні предмети desk, book, pencil.

 Алгоритм і технології опрацювання каліграфічного матеріалу

І. Підготовка до роботи з каліграфічним матеріалом

    Підготуйте список літер для навчання, підібравши текстовий матеріал і визначивши його каліграфічну цінність. Визначте відповідність літер та звуків. Підготуйте картки з літерами.

ІІ. Рецептивне опрацювання каліграфічного матеріалу

     Організуйте демонстрацію каліграфічних звуків, записуючи їх на дошці та демонструючи на окремих картках. Підготуйте рецептивні вправи для кращого запам’ятовування літер учнями.

ІІІ Репродуктивне опрацювань каліграфічного матеріалу

     Організуйте роботу учнів щодо опрацювання окремих літер на рівні репродукції, використовуючи ігрові та підстановочні вправи , візуальну наочність, картки тощо.

Етап	Алгоритм опрацювання каліграфічного матеріалу	Технології опрацювання каліграфічного матеріалу
І	Підготовка до роботи	_
ІІ	Рецептивне опрацювання	Write the letter in the air. (дод.1) Joining letters and sounds together. (дод.2) Find and connect the capitals and the small letters. (дод.3) Use the same colors for two letters. (дод .4)
ІІІ	Репродуктивне опрацювання	Write the first letters. (дод.5) Use the first letter only. (дод. 6) Add the missing letters. (дод.7)

Алгоритм і технології навчання орфографії

Орфографічна компетенція учнів складається з насамперед з оволодіння ними  графемно-фонемними відповідностями, їх здатності розрізняти написане та почуте слово. Навчання орфографії передбачає поступовий перехід від упізнавання та відтворення орфограм  до їх самостійного вживання.

Систематичне виконання орфографічних вправ  і завдань сприяє розвитку зорової пам’яті та здатності до подолання труднощів, викликаних невідповідностями між звуковими та графічними образами англійських слів. Доцільно виконувати вправи на відтворення орфографічного матеріалу у вигляді копіювання та списування, групування та перестановку елементів слова, вправи для самостійного написання та відбору окремих елементів слова шляхом заповнення пропусків і трансформації  як окремих елементів, так і слова в цілому.

І. Підготовка до роботи з орфографічним матеріалом.

   Проведіть відбір орфографічних явищ, які підлягають засвоєнню, визначте послідовність їх опрацювання, підберіть відповідні види наочності та ігор.

ІІ. Рецептивне опрацювання орфографічного матеріалу.

Організуйте роботу щодо опрацювання орфографічних труднощів, що вивчаються, на рівні рецепції.

ІІІ. Репродуктивне опрацювання орфографічного матеріалу.

Організуйте роботу щодо опрацювання орфографічних труднощів слів, що вивчаються, на рівні репродукції.

ІV. Репродуктивно-продуктивне опрацювання орфографічного матеріалу.

Організуйте роботу щодо опрацювання орфографічних труднощів слів, що вивчаються, на рівні репродукції з елементами продукції.

Опрацювання англійської орфографії на рівні  слова

Етапи	Алгоритм опрацювання орфографічного матеріалу	Технології опрацювання орфографічного  матеріалу	Засіб навчання
І.	Підготовка до роботи	-	-
ІІ.	Рецептивне опрацювання	Listen and draw (дод.15) Read and underline (дод.16) Look, count and clap (дод.17) Look and make up the words (дод.18) Move and find the word (дод.19)	Зображувальна наочність. Вербальна наочність. Рухи. Мовні ігри Рухливі ігри
ІІІ.	Репродуктивне опрацювання	Choose and write (дод. 20)  Fill in and write  (дод.21) Recognize and write  (дод.22) Spell and draw finny faces (дод.23) Play and reconstruct (дод. 24)	Зображувальна наочність. Вербальна наочність. Рухи. Мовні ігри Рухливі ігри
ІV.	Репродуктивно-продуктивне опрацювання орфографічного матеріалу.	Finish the drawing and write  (дод.25) Associate and write (дод. 26) Group up for a mime  (дод.27) Think quickly and  rhyme  (дод.28) Stand in a circle and write   (дод.29)	Зображувальна наочність.  Вербальна наочність. Рухи. Мовні ігри Рухливі ігри

Використання зображувальної наочності

Із огляду на психологічні дослідження, які доводять, що діти молодшого шкільного віку мислять образами і кольорами, формування будь-якої компетенції, у тому числі й орфографічної, має базуватися на широкому використання зображувальної наочності. Засвоєння англійської орфографії потребує від учнів великих зусиль, адже воно значною мірою відбувається через механічне запам’ятовування правильності правопису тих чи інших слів. Використання зображувальної наочності дозволить учителю зробити засвоєння англійської орфографії більш цікавим і мимовільним. Кольорова різнопланова наочність є добрим стимулом для вивчення  англійської орфографії, оскільки спеціально підібрані й відповідно оформлені малюнки, серія малюнків, комікси викликають цікавість  і бажання познайомитися з ними ближче, роздивитися, прочитати, що написано поряд із ними, і зрозуміти, що це означає. Таке знайомство з іншомовною орфографією будується на її мимовільному запам’ятовуванні та надовго залишається в пам’яті дитини.

Використання вербальної наочності.

Вербально наочність є також ефективним засобом формування орфографічної компетенції, оскільки аналізує роботу зорового аналізатора. Однак порівняно із зображувальною наочністю, у ній відсутні кольорові, яскраві елементи, і увага учнів концентрується на самому слові, що вивчається. Тому більш складну наочність слід використовувати  після застосування зображувальної наочності, дотримуючись того ж алгоритму опрацювання англійської орфографії.

Використання рухів

Використання рухів у процесі навчання іноземної мови активізує кінетичні здібності учнів молодшого шкільного віку, відповідає їхнім психологічним особливостям, а саме формулі «навчання через дію», сприяє поліпшенню психологічного клімату в класі завдяки високому ступеню спонтанності й творчості.

Використання мовних ігор.

Враховуючи дані психології про доцільність використання ігрових завдань у навчанні молодших школярів, я вважаю, що саме мовні ігри найбільш сприяють розвиткові лінгвістичного кругозору учнів, мовної здогадки й пам’яті, дають змогу експериментувати з іноземною мовою, що вивчається. Завдяки саме ігровому елементу в процес вивчання іноземної мови набуває природності.

Використання рухливих ігор.

Беручи до уваги вікові особливості молодшого шкільного віку, а саме їхнє велике бажання грати і рухатися, під час навчання іноземної мови, у тому числі й письма, необхідно передбачити технології, які дають змогу реалізувати учням ці особливості. Такі технології бенеть ефективними, адже, граючись, рухаючись по класу, учні мимовільно запам’ятовують матеріал, який підлягає засвоєнню.

Опрацювання англійської орфографії на рівні речення.

Етапи	Алгоритм опрацювання орфографічного матеріалу	Технології опрацювання орфографічного  матеріалу	Засіб навчання
І.	Підготовка до роботи	-	-
ІІ.	Рецептивне опрацювання	Read and draw (дод. 30) Read and match  (дод.31) Look, read and choose  (дод.32) Number, read and match  (дод.33) Search and find  (дод.34)	Зображувальна наочність. Вербальна наочність. Рухи. Мовні ігри Рухливі ігри
ІІІ.	Репродуктивне опрацювання	Combine  and write (дод. 35) Copy and fill in  (дод.36) Mime and extend  (дод.37) Read and shape write  (дод.38) Rewrite and add  (дод.39)	Зображувальна наочність. Вербальна наочність. Рухи. Мовні ігри Рухливі ігри
ІV.	Репродуктивно-продуктивне опрацювання орфографічного матеріалу.	Play and write   (дод.40) Connect and write (дод. 41) Answer and fill in  (дод.42) Brainstorm and make a list  (дод.43) Translate and write  (дод. 44)	Зображувальна наочність. Вербальна наочність. Рухи. Мовні ігри Рухливі ігри

Використання зображувальної наочності

Навчивши учнів правопису окремих слів, необхідно допомогти їм з’єднувати слова в речення, спираючись на різні види зображувальної наочності. У даному випадку роль наочності не стільки в стимулюванні інтересу до письма, скільки в активізації мисленнєво-мовленнєвої діяльності учнів. Зображувальна наочність  є ефективним засобом навчання побудови логічно зв’язних висловлювань.

Використання вербальної наочності.

Формування орфографічної компетенції за допомогою вербальної наочності  відбувається через демонстрацію нескладних автентичних зразків: рядків із листів, оголошень, листівок, послань. Використання таких засобів навчання сприяє не тільки розвитку вмінь правопису учнів, але й знайомити їх лементами писемного мовлення.

Використання рухів.

Вправи на сприйняття орфографічного матеріалу на рівні речення мають навчити учнів розпізнавати і диференціювати орфографічні труднощі в комунікативному контексті. Для цього виконання вправ відбувається у певній мовленнєвій ситуації, яка забезпечить цілеспрямовану рецептивну або репродуктивну діяльність і може бути створена за допомогою екстралінгвістичних засобів, а саме рухів.

Використання мовних ігор.

Мовні ігри, які виконуються на рівні речення, мають комунікативний характер, є гнучким, дозволяючи адаптацію до різних навчальних умов, і передбачають лімітованість у часі – 5-7хв. – усередині або наприкінці уроку.

Використання рухливих ігор.

Рухливі ігри, які використовуються для опрацювання орфографічного матеріалу на рівні речення, мають поєднати вербальний і невербальний компоненти комунікації, що здатне створити умови для мимовільного засвоєння  комунікативних одиниць, функцій і ситуативної відповідності. Для цього, вчителю, готуючись до уроку,  на якому будуть мати місце рухливі ігри, слід подбати про створення комунікативного контексту для гри, тобто поставити перед учнями комунікативне завдання, а не тільки ігрове.

 Написання речень

Щоб навчити учнів безпомилково писати, їх потрібно тренувати в написанні речень за зразками. Попередньо учні мають знати все про речення, а саме:

а) Види речень ( розповідні, запитальні, наказові та окличні) declarative, interrogative imperative, exclamatory.

- a declarative sentence tells or states. It ends with a full stop. My project is almost finished.

- an interrogative sentence asks a question. It ends with a question mark. What book did you read?

- an imperative sentence makes a request or gives directions or orders. It usually ends with a full stop. Bring me the book, please.

- an exclamatory sentence express strong feelings such as joy, surprise or anger. It ends with a exclamatory point. Stop! It’s dangerous here!

б) речення складається з двох частин: підмет і присудок.

в) Найпоширеніша форма речення складається з підмету, присудка, додатку та обставин.

Учням слід наголосити,що в англійській мові є чіткий порядок слів, зміна якого приведе до зміни змісту речення

г) речення є простими і складними. Складне речення – це два і більше простих речень.

Цей вид письмових вправ складніший за попередній, тому учні вибирають слова самостійно. Вчитель може запропонувати такі види вправ:

А) заміна. I go to school .Учні повинні замінити інше слово замість school

Б) Завершення How many students are there…;

В) Розширення.  My sister bought some … at the baker’s. Учні мають вписати назви овочів та фруктів, які купила сестра.

Опрацювання англійської орфографії на рівні тексту.

Етапи	Алгоритм опрацювання орфографічного матеріалу	Технології опрацювання орфографічного  матеріалу	Характер тексту
І.	Підготовка до роботи	-	-
ІІ.	Рецептивне опрацювання	Listen and underline   (дод.45) Circle the nouns  (дод.46) Find and count  (дод. 47)	Вірші Пісні Oповідання
ІІІ.	Репродуктивне опрацювання	Pick and place   (дод.48) Fill in the gaps with the missing words  (дод.49) Act and write out ( дод. 50)	Вірші Пісні Oповідання
ІV.	Репродуктивно-продуктивне опрацювання орфографічного матеріалу.	Choose and write  (дод. 51) Develop your own story  (дод.52) Answer and write  a longer story (дод.53)	Вірші Пісні Oповідання

Використання віршів.

Використання віршів для навчання орфографії молодших школярів сприяє не тільки формуванню їхньої орфографічної компетенції, але й знайомить учнів із новою лексикою і нестандартним способом вираження думки або почуття, що значно посилює ефект навчання.

Використання пісень.

Навчання орфографії за допомогою пісні розширює можливості застосування рецептивно-репродуктивних та продуктивних вправ як на рівні слова, речення, так і тексту. Вдало підібрана пісня, викликаючи певні емоції та водночас розширюючи кругозір учнів, сприяє формуванню в них орфографічної компетенції, тобто оволодінню писемним мовленням як засобом спілкування.

Використання оповідань

Оповідання реального або казкового характеру завдяки фабульності, лаконічності та виховній цінності традиційно використовуються на початковому етапі вивчення іноземної мови. Опрацювання орфографічного матеріалу оповідань має носити комунікативний характер, який забезпечується виконанням учнями комунікативних завдань, а не є лише автоматичним копіюванням тексту.

Диктант

Цей вид письма набагато складніший за копіювання. Диктант є цінний тим, що він тренує зір, слух і механізм написання (руку).

Розрізняють декілька видів диктантів:

Зоровий диктант

Учитель пише слово чи словосполучення, речення на дошці. Учням пропонується прочитати написане і запам’ятати. Далі вчитель витирає написане і учні пишуть по пам’яті. Варіантом зорового диктанту є написання речень за малюнками. Учитель показує зображення предметів на малюнках, учні записують назви предметів словами.

Аудіодиктант

Вчитель читає смислову групу тексту (абзац), учні лише слухають. Далі учні ставлять запитання про почуте з матою відтворення всієї частини тексту. При цьому вони не лише навчаються письма, а й вчаться відтворювати текст у логічній послідовності.

Тренувальний диктант

Тренувальний диктант – це підготовка до орфографічного тексту. Слова пишуться на дошці, учні їх читають. Далі вчитель витирає слова і диктує їх рідною чи англійською мовою, учні пишуть слова чи речення, а вчитель фронтально перевіряє правильність написання.

Самодиктант

Учитель дає уривок вірша, приказку, вислів вивчити дома напам’ять. Після вивчення тексту вдома вчитель дає завдання написати вивчене в робочих зошитах по пам’яті.  Учні диктують текст самі собі. Цей вид диктанту можна дати на початковому і середньому етапі навчання.

Написання абзацу

Написання абзацу – це коли речення об’єднуються в більші смислові утворення, а останні - у цілісний мовленнєвий твір. Учні можуть писати про себе і своє оточення. Це можливо на початковому етапі навчання, оскільки вони практикувалися в мовленні про себе. На цьому етапі навчання письма, учні роблять перші кроки написання коротких повідомлень про себе, творів.

На середньому етапі навчання учитель звертає увагу на формування мислення учнів. Він знайомить їх з видами розумової діяльності учнів, які з року в рік удосконалюються засобами писемної діяльності на уроках і в позаурочний час. На середньому і старшому етапах навчання учням пропонується робити спроби написання творів: описового характеру, порівняння і протиставлення, класифікація переконання, визначення, творчого характеру та ін.. Такого типу творчі роботи передбачають серйозну мовну підготовку і розумову діяльність. На цьому етапі розвитку письмових навичок доцільно розібрати послідовно  всі ступені підготовки до написання творів.

Контроль сформованості орфографічної компетенції

Рівень контролю	Види диктантів	Технології контролю
Контроль сформованості орфографічної компетенції на рівні слова.	Усний диктант Зоровий диктант Словниковий диктант   Диктант «Бінго»	Look and spell  (дод.54) Look and copy (дод.55) Pair up for a quiz  (дод.56) Write and play “bingo”  (дод.57)
Контроль сформованості орфографічної компетенції на рівні речення.	Малюнковий диктант Зорово-слуховий диктант Творчий диктант	Pair up for a picture dilation  (дод.58) Listen, write and compare  (дод.59) Listen and complete  (дод.60)
Контроль сформованості орфографічної компетенції на рівні тексту.	Диктант - твір Диктант – глосарій Слуховий диктант Самодиктант	Listen and compose  (дод.61) Group up and restore (дод.  62) Listen and make notes (дод.63) Memorize, fill in and restore   (дод.64)

Контроль сформованості орфографічної компетенції на рівні слова.

Щоб проконтролювати вміння учнів орфографічно правильно писати іноземні слова існує чотири види диктанту: усний диктант, зоровий диктант, словниковий диктант,  диктант «Бінго».

Контроль сформованості орфографічної компетенції на рівні речення.

Контроль сформованості орфографічної компетенції на рівні речення можна здійснювати за допомогою малюнкового, слухо-зорового та творчого диктанту.

Контроль сформованості орфографічної компетенції на рівні тексту.

Диктанти, які доцільно, на ваше думку, використовувати для контролю сформованості орфографічної компетенції на рівні тексту, мають комунікативний характер, містять елементи творчості  та вимагають від учнів застосування життєвого і мовного досвіду.

Алгоритм і технології навчання видів писемного мовлення

На початковому етапі загальноосвітньої школи оволодіння писемним мовленням з метою формування писемної мовленнєвої компетенції передбачає вміння правильно, з урахуванням соціокультурних відмінностей оформлювати й писати особистий лист, вітальну листівку, оголошення, опис і оповідання обсягом до 8 речень.

Навчання написання особистого листа

Етапи	Алгоритм навчання видів писемного мовлення	Технології опрацювання особистого листа
І.	Підготовка до роботи.	-
IІ.	Рецептивне опрацювання	Read look and match (дод.65)
ІІІ.	Репродуктивне опрацювання	Read and complete (дод.66)
ІV.	Рецептивно-продуктивне опрацювання	Read, select and write (дод.67)
V.	Продуктивне опрацювання	Imagine and write  (дод.68)

Перевірка навичок письма

Подібна методика написання творчих робіт сприяє розвитку навичок письма, творчого підходу до виконання письмових творчих робіт, уміння користуватися довідковою літературою, словниками, енциклопедією, Інтернетом.

Написані учнями роботи перевіряються вчителем. Для встановлення рівня досягнень учнів з письма, вчитель використовує певні методичні прийоми:

-         вчитель може перевірити орфографію, викликавши учнів, які добре знають це слово, і попросити написати його на дошці;

-         за наявності однотипних помилок в учнів учитель може дати слова для опрацювання вдома з наступним тренувальним диктантом у класі.

Вчителеві та учням важливо знати певні кількість слів, яку він може дати для самостійного опрацювання вдома та написання диктантів на різних рівнях.

Класи	Кількість слів	Класи	Кількість слів
3 - 4	10 - 20	8	60 - 70
5	20	9	70 – 80
6	30	10	80 - 100
7	50 - 60	11 - 12	100 - 130

Для перевірки досягнень учнів у написання окремих абзаців чи творів у цілому, учитель пропонує:

-         написання декілька запитань на дошці;

-         дати відповіді на запитання;

-         скласти декілька тверджень за темою чи картині;

-         скласти анотацію на написання оповідання та інше.

Учителеві слід мати на увазі: все те, що учень пише у форму тексту, має бути простим, тому що він пише тільки те, що він засвоїв. Слід відмітити і те, що не всі види завдань, перераховані вище, мають слугувати тестами. У деяких учитель підкреслює неправильне написання літер, слів чи граматичних явищ в учнівських робочих зошитах. Важливим є те, наскільки учень усвідомив свої помилки і знає, як їх виправити.

Учитель своєю перевіркою завдань лише спонукає учнів до виправлення допущених помилок, а не виправляє їх власноруч. Подібні навички роботи над помилками вчитель формує в учнів систематично. Коли учень навчений шукати свої помилки і виправлять їх він при цьому змушений згадувати й використовувати знання з граматики, орфографії. Такий вид корекції помилок буде кориснішим для учня, аніж те, що вчитель повністю скорегує роботу. Під час перевірки роботи учня і виправлення помилок учителем ефект буде нульовим. Отже, учнів потрібно навчати виправляти помилки самостійно, і чим більше вчитель зосередить увагу на такій формі роботи над помилками, тим менше учні будуть їх припускатися.

Висновки

Підбиваючи підсумок, слід відмітити, що письмо є одним з чотирьох засобів навчання під час вивчення англійської мови. Обсяг писемної грамотності чітко сформований у критеріях оцінювання навчальних досягнень на відповідних рівнях:

-         початковому,

-         достатньому,

-         середньому,

-         високому.

Отже, учні формують писемні навички в школі та вдома. Окрім робочого зошита з друкованою основою, учням рекомендовано мати зошит для тренування в написанні; виправленні помилок, написання чорнових планів, творчих завдань, що також сприятимуть поліпшенню якості письма.

Вказані вище методи та прийоми навчання письма в разі систематичної роботи забезпечать і дадуть змогу вчителеві виконати навчальну програму з формування та розвитку вмінь і навичок письма.

 

Література

1.     Ganshina M.I., VasilevskaN.M.. English Grammar Higher School Publishing House 1964.

2.     Dorothy’s. Strickland HBG Language. Harcourt Brace and Company. USA. 1993.

3.     Elizabeth Grey – Virginia Evans. Welcome 2. Teacher’s Book. Express Publishing. 2000.

4.     Longman Dictionary of Contemporary English, 2003.

5.     Науково – методичний журнал «Англійська  мова та література» №4. 2009-2010рр.

6.     Ministry of Education and Science of Ukraine. In service curriculum and development course for English language teachers. Trainer’s Guide. The British Council. Kyiv.2002.

7.     Л.В. Калініна, І.В. Самойлюкевич, Л.І. Березанська – Letter Land, видавництво «Ранок» 2006 р.

Додаток .1 Write the letter in the air.

Учитель пояснює, що звукові [r ] відповідає літера Rr [а:], та демонструє її написання на дошці. Після цього учні прописують літеру в повітрі рукою чи ручкою, імітуючи рухи вчителя, потім пишуть у зошитах.

Інструкція учням:  Look at my hand and write the letter in the air.

Додаток 2. Joining the letters and sounds together.

Після демонстрації літер Rr, Ii, Vv, Ee, з яких складається слово «a river»,  учитель пропонує учням поєднати відповідні літери і звуки.

Look at the scrambled letters and sounds. Join the letters and sounds together, drawing a line.

Rr                      [i]

[r]                      [v]

Vv                     Rr

Ii                       Ee

[e]                      [r]

Додаток 3. Find and connect the capital and the small letters.З метою кращого опрацювання літер Rr, Ii, Vv, Ee, можна запропонувати учням поєднати великі та малі літери, використавши малюнки та кольорові олівці.

Інструкція учням: Help each hen find its little chicken and colour the picrures

Додаток 4. Use the same color for two letters Ця вправа сподобається учням, якщо вчитель запропонує однаковими кольорами розфарбувати схожі малюнки з однаковими великими та малими літерами.

Інструкція учням: Look at the pictures.  Help each child find the umbrella. Color the pictures with the same letters using paints or crayons.

Додаток 5. Write the first letter.

Використання наочності допоможе учням краще запам’ятати літери, не стомлюючись від одноманітного письма.

 Інструкція учням: Look at the pictures and write the first letter into the circle.

Додаток 6. Add the missing letters

Вправа на поєднання великих і малих літер

g               …

Інструкція учням: Match the missing letter.

Додаток 7 Use the first letter only.

Вправа на написання та на складання слів за допомогою перших літер назв предметів

Look at the things in the pictures, use the first letters only and construct a word, read it and write it down.

Додаток 8. Letter dictation.

Додаток 9. Add proper letters to the capitals ones.

Учитель пропонує учням дописати до великих літер, розданих на картках, малі літери англійської абетки.

Інструкція учням. Add proper letters to the capitals ones.

Додаток 10 Listen and ditribute.

Учитель пропонує прослухати ряд звуків і написати їх у два стовпчики: на позначення приголосних звуків і голосних.

Інструкція учням:Listen to the English letters. Divide them into two groups and write the consonants into the first column and the vowels into the second column.

Додаток 11. Write down the letters opposite the transcriptional symbols.

Учитель пропонує учням дописати літеру напроти написаного звука.

[r] ____________

Інструкція учням: Look at the transcription symbols and write down the capital and the small letter nearly.

Додаток 12. Connect sounds and letters.

Учитель пропонує учням поєднати звуки з відповідними літерами.

Rr             [i]

Ii              [r]

Інструкція учням: Look at the written sounds and words. Draw a line, connecting sounds and corresponding letters.

Додаток 13.  Underline the letter.

Учні на картках мають підкреслити літери, названі вчителем уголос.

Інструкція учням : Listen attentively and underline the letters which you hear.

Додаток 14. Choose the right letter.

Учитель пропонує учням підібрати до слів першу літеру із запропонованих.

..abbit, ..ose.

Rr, Nn.

Інструкція учням: Look at the words without the first letter.  Choose the right letters from the boxes and put them in the words.

Додаток 15. Listen and draw.

Учитель називає слова англійською мовою, учні сприймають їх на слух, роблять у зошитах до них нескладні малюнки.

Інструкція учням:Listen to the words and draw the pictures.

Додаток 16. Read and underline.

На дошці написані слова, які містять літери, що не вимовляються, але присутні у графічному образі. Завдання учням – знайти їх і підкреслити.

Інструкція учням.Read the words and underline letters which are not pronounced.

Додаток 17.  Look, count and clap.

Учитель пропонує учням придивитись до графічного образу слів, прослухати, а потім підрахувати кількість літер і звуків.

Інструкція учням: Look at the words below , listen their pronunciation, count the number of letters and sounds.

Додаток 18.  Look and make up words.

Для проведення такої гри кожен учень отримує копію великого квадрата, поділеного на маленькі квадратики, у яких вписані літери. Знайти 7-10 слів по темі.

Інструкція учням:  look at the box and find as many colours as possible.

Додаток 19. Move and find the words.

Для проведення гри  учитель поділяє клас на маленькі групи по 3-5 осіб, кожна група отримує завдання: знайти заховані вчителем слова, які належать до певної теми.

Інструкція учням: Move round the classroom and find the words concerning spring, summer, autumn..

Додаток 20. Choose and write

На дошці вчитель розташовує малюнки із зображенням диких і свійських тварин із написаними на звороті словами. Учням пропонується розкласти малюнки у дві коробки – дикі та свійські тварини – і написати їх назву.

Інструкція учням: Look at the pictures of wild and domestic animals/ Put them into the correct box and write down the words.

Додаток 21. Fill in and write.

Вставити окремі літери.

Bla _k

Gre_n

Інструкція учням: Fill in the missing letter and write down the word.

Додаток 22. Recognizing and write.

Вчитель пропонує свій варіант рухів, який відповідає значенню того чи іншого слова.. Учні мають упізнати слово і записати його на дошці.

Інструкція учням:Look at the imitating the meaning of the word, try to recognize the word, and write it down.

Додаток 23. Spell and draw funny faces.

Кожну пару гравців забезпечити аркушем паперу, який виглядає так.

Учні обмінюються переліком слів, які вони тренували останнім часом. По черзі вони вимовляють один одному слова з переліку, які партнер має назвати по літерах. Коли гравець робить це правильно, віз записує це над рискою на своєму боці ігрового аркуша. Потам він малює одну частину обличчя. Якщо партнер робить орфографічну помилку, він втрачає хід. Коли всі названі частини намальовані, гравець може писати над рискою «бонус»  і продовжувати малювати на обличчі. Гра закінчується, якщо обидва партнери намалювали обличчя.

Інструкція учням:Trade weekly word lists with a partner. Take turns giving each other words to spell aloud. When a player spells a word correctly, he writes it in a space on his side of the gamesheet. Then he draws one part of the face.

Додаток 24. Play and reconstruct.

Кожній групі пропонується набір із 6-8 літер розрізної азбуки , з яких вони мають скласти слова.

Інструкція учням: In small groups, make up as many words as you can with the given letters.

Додаток 25. Match and write.

На дошці розташовуються різні малюнки за темою, з одного боку і картки зі словами  - з іншого. Учні мають знайти відповідне малюнку слово і записати його поряд.

Інструкція учням:Match the pictures with the cards and write the corresponding words next to the pictures.

Додаток 26. Associate and write.

Учні асоціюють слова з різними поняттями, які належать до теми, яка вивчається.

Інструкція учням:Read the given word and add as many words on the topic as you know.

Додаток 27.  Group up for a mime

Різновид ускладненої репродукції є вправа, побудована на грі «Показуха».  Учні організовуються в три команди А, В, С, перші дві отримують картки, на яких мають написати три слова з орфографічними труднощами за тематикою, що вивчається. Наступним кроком є обмін команд картками (А

В) для виконання завдання – передати значення слів за допомогою пантоміми. Щоразу третя команда має відгадати слово і написати його на дошці.

Інструкція учням: Split into three groups. In groups, think of three words about winter which are different to spell and write them down in card. Now, group A give your cards to group B.

Group B, look at the words and write then on the blackboard.

Додаток 28. Think quickly and rhyme.

У цій грі учитель називає слово, наприклад “Tree” Один учень з кожної команди вибігає до дошки і записує 5 слів, які римуються зі словом “tree” . Виграє той, хто перший правильно написав п’ять слів. Гра продовжується з іншими словами.

Інструкція учням. Team up and listen to me calling out a word. One member of each team will run to his team’s part of the blackboard and write down 5 words correctly.

Додаток 29.  Stand in a circle and write.  

Для цієї гри учні розташовуються у коло , а вчитель стає посередині з м’ячем.  Він називає категорію, до якої має належати слово. Той, хто спіймає, промовляє слово і має  написати його на дошці.

Інструкція учням. Name and write the name of the topic.

Додаток 30. Read and draw.

Учні отримують картки, на яких написане речення. Їх завдання намалювати те, що написане.

Інструкція учням. Read the sentence and draw the picture.

Додаток 31. Read and match

Учитель заздалегідь готує малюнки, на яких зображені діти з різними виразами обличчя в різних ситуаціях, а також картки з реченнями, які кожний з них міг би сказати в даній ситуації. Завдання учням  - розглянути малюнки і визначити, кому належить те чи інше висловлювання.

Інструкція учням: Look at the picture and match them with the appropriate sentences.

Додаток 32. Look , read and choose.

Учитель пропонує вибрати одне із запропонованих речень, яке відповідає запропонованому жесту.

Інструкція учням. Look at my gestures, read the suggested sentences and underline the one which corresponds to the situation.